Працівник використав наперед щорічну основну відпустку (далі — щорічна відпустка) за робочий рік, а потім у нього були періоди, що не входять до стажу для відпустки. Працівник не звільняється. Як вийти із ситуації?
Законодавство не дає настанов, що робити в такому випадку. Тож кадровики вдаються до різних рішень. Умовно класифікуємо їх:
- благодійне;
- ризиковане;
- клопітке;
- оптимальне.
Проаналізуємо переваги й недоліки кожного з них, щоб вибрати прийнятний варіант. Згідно з нормами Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки):
1. Щорічну відпустку надають за робочий рік, що відлічують від дати прийняття на роботу (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).
2. Працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості:
- у перший рік роботи — як правило, через шість місяців;
- у другий і наступні роки — у будь-який час відповідного робочого року.
Підстава — частини п’ята та дев’ята статті 10 Закону про відпустки.
3. Роботодавець утримує кошти за дні відпустк...