Роботодавці побоюються звільняти за одноразове грубе порушення за пунктом 1 статті 41 КЗпП, оскільки судова практика здебільшого негативна — суди визнають таке звільнення неправомірним і поновлюють працівника на роботі. Проте є й позитивні приклади, коли суди ставали на бік роботодавця. Саме такі судові рішення дозволяють сформувати настанови для «безпечного» звільнення.
Перш ніж звільняти за пунктом 1 статті 41 КЗпП, перевірте, чи дотримали умов, за яких суд визнає звільнення правомірним:
1) встановили: порушення дійсно грубе й одноразове (якщо директор «погано керує роботою підлеглих», шукайте інші підстави розірвати трудовий договір);
2) дотримали часових меж: від дати, коли порушник вчинив проступок, пройшло не більше шести місяців, а від дати, коли виявили проступок, — не більше як місяць;
3) провели службове розслідування, щоб з’ясувати обставини та наслідки порушення;
4) зажадали від порушника письмових пояснень.
Кого можна звільнити
Звільняйте за одноразове грубе порушення лише...
