У законодавстві про працю заохочення розглядаються у контексті трудової дисципліни — як один із дієвих засобів її забезпечення.
Щоб з’ясувати порядок застосування заохочень, звернімось до відповідних статей КЗпП.
Законодавством чітко не визначено перелік заохочень, які можуть бути застосовані власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) щодо працівників підприємства, установи, організації (далі — організація). Традиційно до заохочень відносять оголошення подяки, вручення почесної грамоти, преміювання, нагородження цінним подарунком. При цьому статтею 143 КЗпП визначено: до працівників можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Таким чином, в конкретній організації можуть застосовуватись як традиційні заохочення, так і особливі, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку (занесення прізвища працівника до Книги Пошани, присвоєння почесних звань «Відмінник якості», ...