Орган, який розглядає трудовий спір (далі — суд), одночасно ухвалює рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника і про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання оплачуваної нижче роботи, але не більш як за один рік. Якщо заяву про поновлення на роботі розглядають понад рік не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП).
Під час присудження оплати за час вимушеного прогулу суд зараховує заробіток за місцем нової роботи (одержану допомогу з тимчасової непрацездатності, вихідну допомогу, середній заробіток на період працевлаштування, допомогу з безробіття), який працівник отримував у цей час (абз. 2 п. 32 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Якщо під час судового процесу позивач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу з безробіття, то у разі й...
