Трапляється, члени комісій, учасники зборів не погоджуються із загальним рішенням та вимагають зафіксувати їх позицію документально — у вигляді особливої думки. Що таке «особлива думка»? Як її оформити? Що робити, якщо член комісії, який висловив особливу думку, відмовляється ставити підпис в акті про роботу комісії? Вирішуємо проблемні ситуації з практики.
Увага
особлива думка — це, як правило, думка члена колегіального (керівного, дорадчого, консультаційного) органу підприємства, установи, організації (далі — організація), в якій висловлено незгоду щодо:
- прийнятого рішення;
- процедури прийняття рішення;
- порядку проведення засідання (перевірки, розслідування тощо).¤
Право на особливу думку, порядок її оформлення доцільно зафіксувати в нормативному акті, який регламентує діяльність певного органу. Скажімо, в положенні про правління (дирекцію), комісію, комітет, раду тощо. Цей захід дасть змогу уникнути конфліктних ситуацій між автором особливої думки та посадовими особами, що складают...
