Сором та провину часто плутають, однак між ними лежить невимовна прірва. Діти з раннього дитинства «обирають», яку з цих емоцій варто відчувати, якщо вони бешкетували. Ці емоції особистість нестиме за плечима решту життя. Тим, хто відчуває провину, пощастило більше ніж сором’язливим. Сором — серйозніша загроза для психологічного здоров’я людини. У статті розкажемо, чому. Окрім того, збагнете, яка емоція домінує у вас.
Як правило, західне суспільство сповідує культуру провини, азіатське — культуру сорому. Наприклад, для японців сором — головний інструмент суспільного контролю. Для радянської системи також характерне широке застосовування такого заходу, як публічне викриття.
_1656913766886.jpg)
Три відмінності між соромом та провиною
1. Хто судить? Сором — це публічна емоція, нам буває соромно перед кимось. Провина — більш особисте переживання, докори власного сумління. Сором викликає можливість зовнішнього покарання (засудження), а провина пов’язана з внутрішнім контролем.
