Запити, які отримує Держпраці від роботодавців, показують, що багато кадровиків досі не мають достовірних даних щодо перевірок у сфері праці та перебувають під впливом певних міфів. У статті ми розберемо, що найчастіше вводить ваших колег в оману, наведемо статистику перевірок і штрафів за останні три роки.
Міф 1. Під час воєнного стану жодних перевірок не проводять — діє мораторій
Насправді це не так.
Дійсно, з початку повномасштабної війни КМУ ввів так званий «мораторій», тобто призупинив усі перевірки постановою від 13.03.2022 № 303. Проте вказав, що центральні органи виконавчої влади можуть дозволяти позапланові перевірки в підконтрольних їм сферах.
Пізніше, з 16 червня 2023 року, Мінекономіки наказом від 16.06.2023 № 5782 дозволило Держпраці проводити позапланові перевірки у сфері охорони праці, гігієни праці, а також із питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Підстав для таких перевірок чотири:
- треба перевірити, чи усунув роботодавець порушення законодавства, які виявили під час попередньої перевірки;
- звернувся працівник, що порушили його трудові права;
- доручив Прем’єр-міністр України;
- стався нещасний випадок чи профзахворювання зі смертельним наслідком.
Такі підстави визначає стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877). Він залишається головним законом щодо перевірок роботодавців під час війни. Проте особливості визначає стаття 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
Під час дії воєнного стану Держпраці має право перевіряти лише чотири питання:
- додержання вимог Закону № 2136;
- виявлення неоформлених трудових відносин;
- законність припинення трудових договорів;
- вчинення мобінгу / цькування — з 1 жовтня 2025 року.
Унаочнимо в інфографіці:
Що саме досліджують інспектори праці, дивіться в чеклістах
Міф 2. Під час воєнного стану не штрафують або штрафують на незначні суми
Це не так. Штрафи накладають, як і в мирний час. Зокрема, стаття 265 КЗпП передбачає фінансові санкції на роботодавців за порушення у сфері праці. Максимальний розмір штрафу у 2026 році — 259 410 грн. Докладно про порушення та розміри штрафів за статтею 265 КЗпП — в окремій таблиці (за потреби — скачайте пам’ятку).
Адмінштрафи накладають на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, а також на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, але використовують найману працю. Див. окрему таблицю про розміри штрафів (за потреби — скачайте пам’ятку).
За нашим калькулятором штрафів можете дізнатися про розмір штрафної санкції за порушення і про те, як уникнути штрафу або зменшити його
Міф 3. Штрафу можна уникнути, якщо вчасно виправити порушення
Не завжди. Дійсно, в період дії воєнного стану є змога уникнути фінансових санкцій за статтею 265 КЗпП, якщо виконати в повному обсязі та в установлений строк припис про усунення порушень.
З адміністративною відповідальністю справа інша. Якщо посадова особа, наділена адміністративно-розпорядчими функціями, своїми діями або бездіяльністю допустила порушення законодавства про працю — це тягне за собою адмінштрафи навіть під час воєнного стану.
Проводити нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю можуть не лише інспектори праці, а й податківці (ст. 259 КЗпП). Роботодавці найбільше платять за актами Державної податкової служби (ДПС) — за неоформлених працівників і порушення в оплаті праці.
Щодо штрафів, які Держпраці накладає на підставі актів ДПС, не діє правило, що їх можна уникнути, якщо вчасно виконати приписи. У Податковому кодексі немає «припису», тому за результатами перевірок ДПС штрафи накладають одразу. Зокрема, у 2025 році на підставі актів ДПС роботодавців оштрафували на понад 103 млн грн, що у 2,5 раза більше, ніж у 2024 році (див. інфографіку далі)
Дані в Таблицях 1 і 2 проілюструють, скільки перевірок провели інспектори Держпраці та скільки штрафів с...