Працівнику, якому встановили неповний робочий день, простій оплачують за години, які мали бути для працівника робочими, але виявилися годинами простою.
Час простою не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують із розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки розряду (окладу) працівника. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігають середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачують (ст. 113 КЗпП).
КЗпП не передбачає, що зарплату працівникам нараховують за робочий день, тиждень, місяць тощо, у якому працівникам оголосили простій. Стаття 113 КЗпП передбачає, що оплачують винятково час простою, тобто ті години, які мали б бути для працівника робочими за графіком його роботи, але у які працівник не працював внаслідок зупинення роботи, викликаного відсутністю організаційних або технічни...