КЗпП регулює час роботи й відпочинку, заохочення та стягнення з працівників, гарантії для останніх із боку роботодавця тощо. КЗпП вводить кілька різновидів тривалості робочого часу:
- нормальна тривалість;
- менша норма тривалості;
- скорочена тривалість;
- неповний робочий час.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині 1 статті 50 КЗпП (ч. 2 ст. 50 КЗпП).
Скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) передбачає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років, учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими...
