Тимчасова робота — різновид строкового трудового договору, який має особливості щодо строків, підстав для укладення, відпустки, оплати лікарняних, припинення чи продовження.
Особи, які є тимчасовими працівниками
Тимчасові працівники — це робітники і службовці, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими роботодавець зберігає місце роботи (посади), — до чотирьох місяців (п. 1 Указу Президії ВР СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 № 311-IX; далі — Указ № 311).
УВАГА! Кожен тимчасовий договір є строковим, але не кожен строковий трудовий договір є тимчасовим.
Нормативні акти, які регулюють роботу тимчасових працівників
Відносини з тимчасовими працівниками будуємо на нормах Кодексу законів про працю України (КЗпП) та Указу № 311.
Указ № 311, хоча і вийшов за часів СРСР, є чинним. І ось чому.
Умови роботи тимчасових працівників визначає законодавство. Про це говорить стаття 7 КЗпП: «Особливості рег...
