Вивільнення працівників — це звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП — скорочення, реорганізація, ліквідація тощо.
Як правило, коли йдеться про припинення трудових правовідносин, законодавство вживає терміни «припинення трудового договору», «розірвання трудового договору», «звільнення». Указ Президії ВР УРСР «Про внесення до Кодексу законів про працю Української РСР змін і доповнень, пов’язаних з перебудовою управління економікою» від 27.05.1988 № 5938-XI доповнив КЗпП главою III-А, де з’явився новий термін «вивільнення працівників». Зі змісту глави III-А КЗпП випливає: вивільнення працівників — це категорія, яку можна застосовувати тільки щодо припинення трудового договору на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП.
Ось як тлумачать термін науковці:
Вивільнення працівників — припинення трудових правовідносин з працівником за ініціативою власника або уповноваженого ним органу в разі змін в організації виробництва і праці, зокрема під час ліквідації, реорганізації або перепрофілюва...
