Стаття 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) визначає види відпусток без збереження зарплати, які роботодавець надає працівникам:
- щороку — для певних категорій працівників;
- за певних обставин.
Роботодавець не може відмовити в таких відпустках, на відміну від відпустки без збереження зарплати, яку надають за згодою сторін трудового договору (ст. 26 Закону про відпустки).
Оформлення
Працівник подає роботодавцю заяву незалежно від виду відпустки. Щоб отримати відпустку, яку за бажанням працівника надають обов’язково, працівник подає документ, що підтверджує право на відпустку.
На підставі заяви роботодавець видає наказ про надання відпустки за типовою формою П-3 або в довільній формі. У наказі зазначають підставу надання відпустки та її тривалість.
Підписаний директором наказ зареєструйте в Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання. Ознайомте працівника із наказом під підпис.
Відпустку позначте в табелі ...