У мирний час — ні, під час війни — так.
Право на відпочинок, зокрема щорічну відпустку (далі — відпустка) гарантують Конституція України, КЗпП, Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Цих прав та гарантій мають дотримувати всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (далі — підприємства) незалежно від форми власності та сфери діяльності.
Роботодавці забезпечують право на відпочинок та планують роботу підприємства у графіку відпусток — обліковують усі відпустки працівників за всі робочі роки.
У мирний час КЗпП та Закон про відпустки забороняють роботодавцю не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 80 КЗпП, ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки).
