КЗпП цього не забороняє. Проте у більшості випадків це суперечитиме інтересам виробництва.
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовують, якщо:
- підприємства працюють безперервно й організовують роботу змінами;
- робота працівника потребує його присутності в чітко визначені ПВТР години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо);
- такий режим несумісний з вимогами щодо безпечних умов праці.
Підстава — частина 5 статті 60 КЗпП.
Протягом змінного часу працівник самостійно визначає періоди роботи (п. 2 ч. 4 ст. 60 КЗпП). Тобто не роботодавець встановлює, на котру годину приходити працівникам наступної зміни. Відтак може статися, що працівник із другої зміни прийде тоді, коли ще працюватиме перша, і на одному робочому місці будуть два працівники. Або навпаки: працівник закінчить роботу до того, як заступить наступна зміна, і робоче місце пустуватиме.
Із консультації «Як встановити гнучкий режим робочого часу»