Так.
Працівник має право на відшкодування роботодавцем моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КЗпП).
Так, зокрема, постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 (далі — Постанова № 4) визначає:
«Суди мають враховувати, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладають на роботодавця. Форма власності, вид діяльності та галузева належність значення не мають».